категорії: література літературна рецензія
Збереження генеофонду найпаскуднішого народу
теґи: Тарас Антипович
Усвідомлення своєї суті і цінності свого існування, вибір джерела між покликом природи та затягуючою в свої тенета системою грошей і Клану, збереження генетичного фонду хоча б найпаскуднішого народу – проблеми, що виростають з мізерії. Інфа вбиває все живе, а з цілющої сперми народжуються красиві діти. Хоча і проти системи, проте система не впливає на щастя з радіаційним присмаком. Ніби і фентезі, але, по-суті, звичайна реальність з ірреальними власними назвами. Насолода пронизана пекучим щемом, але щемом від бажання насолоди. Відсутність бажань – шлях до щастя, але щастя такого бажаного і такого, що має шанс на продовження.
Ларисо, але ж ми ковалі свого щастя, та й кожен має власну думку, на рахунок вічності і розвитку.
Повір, але я не намагаюсь тут десь нав'язати своє суб'єктивне бачення настільки абстрактних понять. Якщо уважніше прочитати тегу і категорію замітки, то можна зрозуміти, що це рецензія на книгу Тараса Антиповича "Мізерія".